• слайд 1
  • слайд 2
  • слайд 3
Кулиничівська селищна рада
Контактна інформація

Селищний голова:
Романов Микола Ілліч
тел.: (057) 740-34-05

Секретар Кулиничівської селищної ради:
Антонова Надія Володимирівна
тел.: (057) 740-35-83


E-mail: kulinichy@khrda.gov.ua, kulinichi_sr@ukr.net

 

Адреса:

с. Кулиничі, вул. Кулиничівська, 46

Офіційний веб-сайт
Написати листа
Поля, позначені *, є обов'язковими для заповнення
Перед відправкою листа введіть символи зображені на малюнку
Загальна інформація
Кулиничівська селищна рада веде свій «родовід» від сільського революційного комітету робітничих та солдатських депутатів, створеного в листопаді 1917 року. Спливав час, а з ним змінювалися й назви цього органу місцевого самоврядування: з 1920 року – Орджонікідзевська сільська рада депутатів трудящих, з 1947-го – Кулиничівська сільська рада. А з 1957 року, коли село Кулиничі отримало статус селища міського типу, то відповідно й рада трансформувалася із сільської в селищну.
Нині Кулиничівській селищній раді підпорядковані селища Кулиничі, Кутузівка, Фрунзе, Радгоспне, Зернове, Молотове, Перелесне, Перемога та села Артемівка, Затишшя, Бражники, Заїки, Байрак, Бобрівка.
Селище міського типу Кулиничі розташоване за три кілометри від Харкова. Чисельність населення – 4950 чоловік. Площа території селища – 345 гектарів.
За даними історичних джерел, час заснування нинішнього смт Кулиничі датується 1676 роком, відколи полковник Донець-Захаржевський дав дозвіл сім’ї вільного козака Кулинича зводити будівлі на лівому березі Немилі. Невдовзі тут з’явилося 40 осель і тим самим була започаткована вулиця Кулиничівська, яка носить цю назву і по сьогодні. Жителі селища займалися землеробством та скотарством.
У 1882 році володарем селища (тоді воно мало іншу назву — Українка) став інженер Іван Кирилович Грищенко, відомий своїм проектом очищення річок, створенням каналізації та перших трамвайних ліній у Харкові. Але головним його захопленням було сільське господарство.
Ставши одним з організаторів Південного сільсько-господарського товариства, І.К. Грищенко домігся визначних успіхів у створенні зразкового господарства. Ефективність і перспективність реалізованих ним новацій відзначали і високо оцінювали відомі вчені-аграрії того часу В.В. Докучаєв, А.А. Ізмаїльський, В.Ф. Левицький та інші.
Займаючись розбудовою свого господарства, Іван Кирилович зрегулював річку Немишлю у систему ставків, запровадив травопільну сівозміну, насадив багато фруктових і декоративних дерев, збудував пивний завод, побутові приміщення для робітників, тваринницькі ферми. В селищі було прокладено водопровід, працювали їдальня та лікарня.
Після жовтневої революції господарство націоналізували, але Грищенко ще деякий час залишався його управителем. У 1919 році на базі колишнього поміщицького володіння було створено радянське господарство «Українка». Невдовзі його реорганізували в зоотехнічний відділ харківської крайової сільськогосподарської станції, який у 1920 році увійшов до структури Українського інституту молочного господарства (нині Інститут тваринництва УААН).
Для інституту і господарства 30-ті роки минулого століття були позначені розширенням наукової та виробничої бази, інтенсивним житловим будівництвом. Та, на жаль, не обійшлося й без трагічних наслідків боротьби з «ворогами народу»: багатьох видатних вчених було звільнено та репресовано.
На фронтах Великої Вітчизняної воювали 119 жителів селища. В боях загинув кожен третій. Нагороджені орденами та медалями – 77. а в повоєнний час урядових нагород за трудову звитягу удостоєні більш як 30 жителів Кулиничі. Трьом з них – тракторно-рільничої бригади В.М. Белевцю, доярці М.А. Мірошніченко і телятниці Г.Г. Малик – було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Нині на території смт Кулиничі діють Інститут тваринництва УААН, Біотехнологічний центр «Ембріон», ВУЖКГ «Українка», хлібокомбінат «Кулиничі». Функціонують об’єкти соціальної та побутово-культурної сфер: загальноосвітня школа I-III ступенів, дошкільний дитячий заклад, музей бойової слави та краєзнавчий музей, дільнична поліклініка, ощадкаса, поштове відділення зв’язку. Будинок культури, приватні фірми, магазини, кіоски, кафе. Останнім часом багато що зроблено для озеленення та благоустрою селища, споруджено нові багатоповерхові будинки з усіма комунальними вимогами, заасфальтовано дороги, налагоджено електроосвітлення вулиць.